У Варшаві завершився третій Конгрес Мазовських місцевих ЗМІ, на який зібрався понад сотня журналістів, видавців, медіазнавців та експертів галузі. Захід, організований 29 жовтня 2026 року, став майданчиком для дискусії про ключові виклики, що стоять перед місцевим журналізмом в умовах динамічної цифровізації та наростання дезінформації. Учасники зосереджувалися на практичних аспектах функціонування редакцій, зокрема на інструментах штучного інтелекту та методах побудови довіри з боку аудиторії.
Штучний інтелект як інструмент, а не замінник
Одним із основних напрямів конгресу був вплив технологій ШІ на щоденну роботу в медіа. Під час розгорнутих майстер-класів, проведених Пашком Щиреком та Пашком Новацьким разом із Ярославом Сліжівським, обговорювали способи використання штучного інтелекту в творчому процесі. Пашко Щирек, представник агенції Ideo Force, наголошував, що автоматизація частини технічних завдань та впорядкування вмісту завдяки ШІ може звільнити час журналістів, дозволяючи їм зосередитися на глибинному опрацюванні тематик та пошуку нових кутів наративу.
Доповідачі згодом вказували, що, хоча ці технології суттєво полегшують редакційну роботу, вони не здатні замінити ключові людські дії. Криштоф Гродок із «Gazeta Powiatowa» зазначив, що ШІ може допомогти в аналізі даних, але не замінить журналіста під час розмов зі свідками чи верифікації інформації в джерелі. Подібну позицію висловлював Артур Ініарський із «Puls Ciechanowa», який застерігав, щоб штучний інтелект не підривав ціннісність авторських репортажних матеріалів.
Виклики для ринку: падіння продажів та цифровий потенціал
У дебатах йшло також про стан польського медіаринку. Дані з «Польських досліджень читацьких звичок» свідчать про невигідний тренд у сегменті друкованої преси: середній тираж регіональних газет у першому кварталі 2026 року склав 2766 примірників, що становить падіння на 16% порівняно з попереднім роком. Попри це, зростає значення цифрових каналів. На Мазовщі функціонують інтернет-портали, які щомісяця відвідують понад пів мільйона унікальних користувачів, що свідчить про потенціал для формування нової цифрової аудиторії.
Учасники панелі «Нові моделі для місцевих медіа» обговорювали, як поєднувати зростаючу популярність в інтернеті з підтриманням достовірності та стійкістю бізнес-моделі. Патрик Слєжак із Асоціації місцевих медіа закликав до багатоканальної стратегії, що поєднує паперову пресу з присутністю на веб-сайтах та в соцмережах. Водночас він вказував на необхідність більшої залученості держави у підтримку надійних місцевих медіа та вироблення механізмів, що регулюють використання їхнього вмісту моделями ШІ.
Достовірність як конкурентна перевага
Центральним аргументом, що виник з конгресу, стала теза, що в епоху масової дезінформації достовірність стає основною перевагою місцевих медіа. Доповідачі наголошували, що близькість до мешканців та знання місцевих справ дозволяють будувати довіру, якої бракує алгоритмам чи анонімним акаунтам у мережі.
Маріуш Козак, відомий творець профілю «Kozacka Warszawa», вказував на автентичність як ключ до успіху в цифровому світі. «В інтернеті вирішальну роль відіграють стиль, особистість та автентичність. Саме таких творців обирає аудиторія», — наголошував він. Він нагадував, що не створює реальності, а показує її такою, якою вона є, що формує стосунки з глядачами.
Достовірність є також ключовим для фінансового аспекту. Артур Ініарський звернув увагу, що довіра місцевої спільноти та бізнес-партнерів є фундаментом безкоштовної преси. Криштоф Гродок додав, що місцеві медіа, завдяки відчуттю відповідальності за опублікований вміст, стають синонімом надійності, що дозволяє їм ефективно протистояти хвилі дезінформації.
Боротьба з дезінформацією та автормісця
Конгрес включав також майстер-класи, присвячені стійкості місцевих спільнот до дезінформації. Експерти радili, як розпізнавати фейки та вести змістовний діалог з аудиторією. Звертали увагу, що метою журналістів не має бути силове переконання групи людей, що повністю закриті для аргументів, а надавання надійної інформації тим, хто відкритий для предметних дискусій. Саме ця більшість аудиторії визначає якість публічної дискусії.
Висновком події стала розмова з Філіпом Шпрінгером під назвою «Дивитися уважно. Про Мазовщу, простір і людей». Зустріч мала на меті рефлексію над мистецтвом помічання тематик, що часто приховуються в щоденному поспіху інформаційному.
Інституційними покровителями конгресу були Факультет журналістики, інформації та бібліотекознавства Варшавського університету та Варшавський відділ Асоціації журналістів Республіки Польща.