Сенатська Комісія з прав людини, законності та соціальних питань, а також Комісія з законодавства одностайно, без внесення поправок, підтримали два законопроєкти, підготовлені Міністерством юстиції. Ці документи мають на меті модернізацію польської системи правосуддя шляхом цифровізації процедур та підвищення стандарту захисту прав осіб, які беруть участь у провадженнях. Після затвердження комісіями закони тепер потрапляють на голосування на найближчій пленарній сесії Сенату, де палата вищого рівня ухвалить остаточне рішення про їхню долю. Зміни стосуються як Кримінального процесуального кодексу (КПК), так і Закону про організацію загальних судів.

Перший законопроєкт стосується змін до Кримінального процесуального кодексу та закону про електронні вручення. Основною метою цих норм є вдосконалення та модернізація кримінальної процедури, зі szczególnим наголосом на ширшому використанні засобів електронного зв'язку та посиленні приватності свідків та потерпілих. Істотною зміною стане розширення обсягу персональних даних, що підлягають таємному зберіганню у протоколах. Окрім раніше наявних адресних даних, таких як місце проживання чи роботи, у адресному додатку, доступному виключно для органу, що веде провадження, з'являться номер телефону, адрес електронної пошти, номер PESEL та дані документа, що підтверджує особу. Закон також вводить чіткі правила щодо відмови від такого захисту, які вимагатимуть письмового обґрунтування, наприклад, у ситуаціях, коли дані вже є в суспільному вжитку або відомі обвинуваченому. Документ також уточнює питання, пов'язані з e-Doręczeniami (електронними врученнями), визначаючи правила вираження згоди на електронні вручення суб'єктами, що не є органами публічної влади, а також методи захисту цих адрес. Варто зазначити, що до протоколів, складених до вступу цього закону в силу, застосовуватимуться чинні положення. Нові норми набуватимуть чинності через 14 днів з дня опублікування в Державному віснику.

Другий законопроєкт вносить зміни до Закону про організацію загальних судів, акцентуючи увагу на цифровізації судового адміністрування та забезпеченні доступності судів для осіб з інвалідністю. Ключовим елементом цієї реформи є створення уніфікованої, загальнодержавної телекомунікаційної системи для ведення реєстрів судових експертів. Голови окружних судів будуть зобов'язані перенести попередні дані до цієї системи. Завдяки цьому загальні суди, військові суди, прокуратура, IPN (Інститут національної пам'яті) та Міністерство юстиції отримають постійний електронний доступ до повних даних експертів, що має прискорити процес їхнього призначення. Одночасно виникне публічний інтернет-пошуковик, в якому громадяни зможен перевіряти базову інформацію про експертів, таку як ім'я, прізвище, спеціалізація чи термін призначення. Контакtni дані будуть опубліковані лише за згодою самого експерта. Закон також регулює питання зберігання даних, вказуючи, що інформація про виключених експертів зберігатиметься протягом 10 років від початку року, що настає після виключення. Голови окружних судів мають 3-місячний строк з моменту набрання чинності законом для проведення цієї цифровізації та запусту пошуковика.

Важливим аспектом нового закону є також гарантія доступності судів для осіб, що постійно або тимчасово зіштовхуються з труднощами в спілкуванні. Відповідно до положень, такі особи отримують законодавче право виступати в суді, використовуючи обрану ними форму спілкування. Закон гарантує їм безкоштовне використання послуг перекладача мови жестів у судовому провадженні, що має зменшити бар'єри у доступі до правосуддя. Крім того, Міністр юстиції, за узгодженням із міністром з питань інформатизації, отримує повноваження видавати постанови, що визначають стандарти безпеки, продуктивності та мінімальну функціональність судових телекомунікаційних систем. Це має забезпечити узгодженість та однорідність цифрової інфраструктури в масштабі всієї країни. Подібно до випадку з змінами КПК, закон про організацію загальних судів набуде чинності через 14 днів з дня опублікування в Державному віснику.