Поліцейські з Поморського воєводства, які є активними членами Пошуково-історичного товариства Gulden, здійснили важливу знахідку на території колишнього селища-дублікатора Стуттгоф, відомого як Germanenlager. Під час пошукових робіт із землі видобули металевий предмет, на якому були вирізані особисті дані фінського в'язня, Аарне Ковалі (Aarne Kovali). Знахідку, робоче позначення якої серед пошуковців — свічник через зовнішній вигляд, хоча його остаточне призначення не було однозначно підтверджено, стало ключовим доказом, що дозволило встановити контакт із родиною зниклого та відтворити фрагмент його трагічної біографії.

За цією знахідкою стоять зокрема майор поліції Пржемислав Андреарчик, експерт Криміналістичної лабораторії Воєводського управління поліції в Гданську та експерт з досліджень дактилоскопії, а також капітан поліції Бартломей Ґора, заступник керівника Відділу з питань злочинів і правопорушень у дорожньому русі Гданського міського управління поліції. Обидва службовці поєднують професійну службу в поліції з пристрастю до історії, дослідження історичних місць та використання сучасних технологій у слідчій роботі.

Слід у землі та початок пошуку

Розвиток території колишнього селища-дублікатора Germanenlager було розпочато у співпраці з Поморським товариством історичної розвідки In Terra. Саме ця організація, базуючись на наукових публікаціях, визначила область пошуку та отримала необхідні формальні дозволи, у тому числі дозвіл відповідного воєводського зберігача пам'яток та згоду власника території. Члени Товариства Gulden приєдналися до робіт, підтримуючи команду своїм досвідом у використанні металодетекторів.

Роботи на території, яка колись виконувала функцію частини таборського комплексу Стуттгофа, мають на меті не лише відновлення артефактів, а передусім вивчення слідів життя людей, інтернованих у цьому місці. У 1943 році в Germanenlager перебувало 271 норвезький поліцейський, що підтверджують раніше знайдені предмети, такі як ґудзики з гербом Норвегії, норвезькі монети та консерви. Усі ці знахідки передавалися до Музею Стуттгоф, щоб вони могли бути піддані аналізу та збагатити історичні знання про долю в'язнів.

Розшифрування даних криміналістичними методами

Ключовий момент випадкових знахідок настав, коли детектор вказав на наявність металу в місці, описаному як звичайне скошене поле. Під час видобутку більшої кількості предметів шукачі натрапили на елемент, що нагадував алюмінієву трубку. Спочатку на її поверхні були лише слабко помітні, ручні вирізані сліди. Через їх гіршу читабельність, було необхідно використання спеціальних методів. Майор Андреарчик, використовуючи свої компетенції, здобуті в роботі криміналіста, зробив макрофотографії, які дозволили точно проаналізувати та розшифрувати напис.

Фотографії виявили ім'я та прізвище: Аарне Ковала, а також назву міста Оулу, розташованого в Фінляндії. Наступним ключовим елементом виявилася дата 25 січня 1945 року, вирізана на предметі. Ця дата має важливе історичне значення, оскільки припадає на період початку евакуації в'язнів із табору Стуттгоф і так званого «маршу смерті». Розшифрування цієї інформації перетворило анонімний металевий предмет на конкретну слідку, що веде до біографії людини.

Біографія фінського моряка

Після ідентифікації даних шукачі, у співпраці з партнерами з товариства In Terra, приступили до встановлення долі Аарне Ковалі. Вдалося підтвердити, що чоловік пережив війну та покинув табір. Генеалогічні дослідження дозволили знайти його сім'ю. Шукачі встановили контакт із Лісе Ковала (Liise Kovala), донькою фінського моряка, яка опублікувала книгу «Surviving Stutthof - my fathers memories behind the Death Gate» («Вигнання зі Стуттгофа - спогади мого батька за воріт смерті»). Ця публікація стала цінним джерелом інформації, що дозволяє глибше дослідити контекст знахідки.

Книжка допомогла пояснити значення другого, спочатку незрозумілого напису на предметі. Виявилося, що він стосувався електростанції, де працював батько Аарне Ковалі, а де родина займала службову квартиру. Це означає, що вирізані дані виконували функцію особистої адреси або позначення належності, залишеної молодим людиною. Аарне Ковала був моряком, який був інтернований у дуже молодому віці — йому було лише 16 років. Знайдений предмет, таким чином, поєднав матеріальний слід із конкретною людською історією.

Контакт із родиною набув емоційного виміру. Дружина Аарне Ковалі, яка досі жива, відреагувала на повідомлення про знахідку з великим зворушенням, публікуючи коментарі, що підкреслюють значення цієї знахідки для близьких. Для шукачів цей момент означав, що знайдений артефакт перестав бути лише пам'яткою, а став містом між минулим і сучасністю, який повертає пам'ять про людину, чия доля десятиліттями залишалася прихованою під землею.

Вплив історичної пристрасті на кримінальну роботу

Досвід, здобутий під час дослідження історичних місць, має прямий вплив на щоденну роботу обох поліцейських. Капітан Ґора зазначає, що металодетектори є корисним інструментом під час огляду місць кримінальних подій. Вони дозволяють знайти дрібні предмети, які під час стандартних дій можуть бути пропущені. Знання місцевості та вміння інтерпретувати сигнали пристрою, відпрацьовані на місці, сприяють ефективності операційних дій.

Службовці активно беруть участь у роботах групи, що займається нерозкритими злочинами, відомої як «Архів Х». Однією з ілюстрацій застосування цих навичок була справа про вбивство, скошене приблизно 30 років тому. Під час обшуку околиць Тріймістя, майор Андреарчик (у вихідному матеріалі також є згадка про дії майора Ґори, що може свідчити про помилкове ім'я в одному з фрагментів джерела, однак згідно з фактами майор Андреарчик — це експерт Криміналістичної лабораторії) за допомогою детектора виявив предмети, які могли мати стосунку до злочину, зокрема шлюбне кільце, ґудзики та ніж. Захищені артефакти були передані для подальших лабораторних досліджень.

Наступним важливим випадком стала справа про вбивство бандита в гданській Оліве. Протягом трьох днів проводили інтенсивні пошуки як на березі, так і у воді, намагаючись знайти знаряддя злочину та інші докази. Для цього використали металодетектори. Дії завершилися успіхом: знайдено ніж, телефон та інші предмети, пов'язані зі злочином. Цей досвід свідчить про те, що детектори можуть ефективно допомагати у пошуку елементів прикрас, предметів жертви або нападника, які могли впасти або бути завтовткі в землю внаслідок бійки.

Освіта та майбутнє пошуку

Товариство Gulden розвиває свою діяльність також в освітній сфері. Члени організації проводять історичні пікніки, під час яких представляють знайдені артефакти та розповідають про історію Помор'я. Особливу увагу приділяють контакту з молоддю та місцевою громадою, особливо в гміні Колбуди. Під час таких заходів дітям показують, чим займаються шукачі, а навіть дозволяють їм використовувати детектор, щоб пояснити їм альтернативні форми активності поза екранами електронних пристроїв.

Члени товариства наголошують, що будь-який предмет, що несе інформацію, можна розглядати як історичний документ. У випадку знахідки з написом Аарне Ковалі, цей предмет став доказом присутності конкретної людини в цьому місці. Знання принципів фіксації слідів, що розвивається під час шарового дослідження території, є ключовим також у криміналістиці. Невправне поводження зі знайденими об'єктами могло б призвести до знищення слідів, які неможливо відтворити згодом.

Приясть до історії та службові обов'язки взаємно доповнюють одне одного. Територіальні знання допомагають краще зрозуміти середовище, а поліцейський досвід дозволяє правильно оцінювати доказову цінність знахідок. Знахідка на території селища-дублікатора Стуттгоф є доказом того, що історичне дослідження може виходити за межі простого відкриття артефакта, стаючи актом повернення пам'яті про конкретних людей і їх долі в контексті Велікої війни.